-
1 назначать свидание
-
2 назначать свидание
making an appointment глагол:Русско-английский синонимический словарь > назначать свидание
-
3 назначать свидание
сказать «до свидания», прощаться — to say goodbye
Русско-английский большой базовый словарь > назначать свидание
-
4 назначать свидание
2) Colloquial: (кому-л.) date, (кому-л.) date up3) Makarov: date up (кому-л.)4) Taboo: (кому-л.) date somebodyУниверсальный русско-английский словарь > назначать свидание
-
5 назначать свидание
vgener. sich verabreden (кому-л.) -
6 назначать свидание
vgener. citar -
7 назначать свидание
vsimpl. rancarder, rencarder -
8 назначать свидание
-
9 свидание
с.meeting; ( заранее условленное) appointment, rendezvous; date разг.назначать свидание (на вн.) — make* an appointment (for)
приходить, не приходить на свидание — keep*, break* an appointment / date
♢
до свидания! — good-bye! -
10 свидание
свидани||ес τό ραντεβοῦ / ἡ συνέντευ-ξη [-ις], ἡ συνάντηση [-ις] (деловое):назначать \свидание а) δίνω ραντεβοῦ (любовное), б) ὁρίζω συνάντηση (деловое)· идти на \свидание πηγαίνω στό ραντεβοῦ· ◊ до \свиданиея ἀντίο!, ὠρ' βουάρ!, χαίρετε!, γεια χαρά!, καλή ἀντάμωση!· до скорого \свиданиея! γρήγορη ἀντάμωση! -
11 свидание
1. appointment; meeting2. date3. engagement4. interviewСинонимический ряд:рандеву (сущ.) рандевуАнтонимический ряд:разлука; разлуку -
12 назначать
назначить1) (обозначать, отмечать что) значити, визначати и визначувати, визначити, зазначати и зазначувати, зазначити, на[по]значати и на[по]позначувати, на[по]значити, відзначати и відзначувати, відзначити, (о мног.) позначити, повизначати, повизначувати и т. п. що. [Визначує дорогу блискавицям (Куліш)]. -чить границы чему - визначити межі чого. -чить север и юг на карте - зазначити (позначити) північ і південь на мапі (на (географічній) карті). -начь верх на тюке - на[по]значи верх на паці;2) (определять что кому, чему, для кого, для чего, предназначать на что) призначати и призначувати, призначити, визначати и визначувати, визначити, приділяти, приділити, (наметить) назнаменати, (о мног.) попризначати, попризначувати, повизначати, повизначувати, поприділяти що кому, чому, (за-)для кого, (за-)для чого, на що. [Делегаціям від селян призначено ці місця, а від робітників - оці (Київ). Я призначив читання на один вечір (Грінч.). Шевченко, пишучи свої твори, не призначав їх за-для читання народові (Грінч.). Частину свого заробітку він призначив на певну мету (Київ). Я визначила розписання таке, що на російську мову йде небагато годин (Крим.). У ту башточку вкидали дівчат і замикали там чи на два тижні, чи на два роки, - то вже як пан приділить (М. Вовч.). Діточкам моїм пан щось приділить за мою смерть (М. Вовч.). Брахманізм обеззброїв стихійність цих поривів, назнаменавши, як час для їх здійснення, два останні перегони на життьовому шляху (М. Калин.)]. -чить заседание на пятницу - призначити засідання на п'ятницю. -чить награду - призначити нагороду. -чать наказание - визначати (призначати) кару. -чить опеку над кем - призначити опіку над ким. -чать, -чить плату - визначати, визначити, призначати, призначити, класти, покласти плату (платню). [Плату кладуть чималу їй за рік (Грінч.)]. -чить в продажу, к продаже что - призначити до продажу що. -чать работу кому - призначати (визначати) працю кому. -чить себе сделать что - призначити собі (сказати собі) зробити що. [Як чого не скінчить у тиждень, що казала собі скінчити, то… (М. Вовч.)]. -чить свидание кому - призначити побачення кому. Мне -чили притти в понедельник - мені призначено прийти в понеділок. -чать следствие - призначати слідство. -чать срок - призначати (визначати) термін (строк, речінець). -чать, - чить цену - визначати, визначити, класти, покласти, становити, постановити, нарядити ціну. [Ціну на землю визначали вони всі гуртом (Грінч.). Базар ціну становить (Богодух.). Взяли тому коню ціну нарядили - півтораста карбованців та й чотири (Пісня)];3) (на должность, для исполнения какой-либо обязанности) призначати, призначити, настановляти и настановлювати, настановити, наставляти, наставити, ставити, поставити, становити, постановити кого ким, на кого, за кого, на яку посаду, приділяти, приділити кого за кого, нарядити кого ким, (гал.) іменувати, на(й)менувати кого ким, на яку посаду, (о мног.) попризначати, понастановлювати, понастановляти, понаставляти, поприділяти; (только куда, кому, к кому) надавати, надати (о мног.) понадавати кого куди, кому, до кого. [Неписьменних не призначають на відповідальні посади (Київ). Його козаки злюбили, до себе в курінь пустили, ще й отаманом настановили (ЗОЮР I). Щоб воєводами настановити, того не буде зроду (Л. Укр.). Князями нас понастановляє (Куліш). Нас ніхто не обирав, нас настановили на парафії (Н.-Лев.). Його скинули з пристава й настановили на стражника (Васильч.). Вони його поставили собі лакеєм (Грінч. I). Соргія поставив пан за ключника (Основа 1862). Постановили на дяка (М. Вовч.). Постановили її за царинного (Кониськ.). Пан приділив батька за лісника (М. Вовч.). Доти чоловік добрий, доки його десятником не нарядили (Приказка). Агрономів надають нам з Київа (Київщ.)]. -чить наследника - призначити спадкоємця. -чить кого опекуном над кем - призначити (настановити) кого опікуном (на опікуна, за опікуна) над ким. [Громада настановила над їми опікуном Панаса Момота (Грінч.)]. -чить себе преемника - призначити собі наступника. -чить сына в военную службу - призначити сина до військової служби. -чать, -чить кому какую-либо роль в чём - призначати, призначити, приділяти, приділити кому яку ролю в чому. [Салкові, що мав грати старшину, приділили роль свідка (Грінч.)];4) (о судьбе: предопределять) судити, присудити, призначати, призначити, приділяти, приділити, надавати, надати, нарікати, наректи, назнаменувати кому що. [Мені літа тії доля присудила (Рудан.). Хто зможе ухилитись, що нам боги всесильні присудили? (Куліш)]. Назначаемый - визначуваний, зазначуваний; настановлюваний, призначуваний и т. п. Назначенный -1) визначений, зазначений, на[по]значений, відзначений, повизначуваний и т. п.;2) призначений, визначений, приділений, покладений, поприділяний и т. п. [Творчі сили, - ті гнатимуть вас у призначене місце (Франко). Заковане в залізні обручі письменство незабаром переросте призначену йому мірку (Рада). Гроші, від громади призначені на школу (Грінч.)]. -ная цена - визначена ціна. В -ный час, в -ное время - у призначену годину (призначеної години), у призначений час (призначеного часу);3) призначений, настановлений, наставлений, поставлений, постановлений, приділений, наряджений, іменований, наданий, попризначуваний и т. п. Вновь -ный - новопризначений, новонаставлений ким, на кого, за кого, на яку посаду, новонаданий кому, до кого;4) суджений, присуджений, призначений, приділений, наданий, наречений, назнаменований. [До своєї мети, назнаменованої йому од бога, дійде (Куліш)]. -ться -1) визначатися и визначуватися, бути визначуваним, визначеним, повизначуваним и т. п.;2) призначатися и призначуватися, бути призначуваним, призначеним, попризначуваним и т. п. [Речінця побутові на Запоріжжі не визначалося нікому (Куліш). Щоб полагодити спір, визначується губерніяльна комісія (Франко). Її ще здавна призначено мені (Грінч.). Почала лічити йому лінійкою в долоню, скільки було то вже йому призначено (Васильч.)]. Деньги -чались на одно, а пошли на другое - гроші призначено було на одно, а пішли на инше. Срок -чался длинный, а теперь его сократили - термін (строк, речінець) призначено (визначено) було довгий, а тепер скорочено. Срока не -чалось никому - терміну (строку, речінця) не становлено (не визначали, не визначалося) нікому;3) призначатися, настановлятися и настановлюватися, бути призначуваним, настановлюваним, призначеним, настановленим, попризначуваним, понастановлюваним и т. п. ким, на кого, за кого, на яку посаду. [Панна настановляється на вчительку в село С. (Коцюб.). Ті батюшки, що вчилися в академії й були понастановлювані на парафії (Н.-Лев.). Інструктора від нас забрано, а нам надано иншого (Київщ.). Полковники і сотники надані теж із польського панства (Куліш)]. Он -ется инструктором - його призначено (настановлено, призначають, настановляють) на (за) інструктора. -ется комисия для рассмотрения дела - призначається комісія (призначають комісію), щоб розглянути справу. -ется следствие по этому делу - призначається (призначають) слідство в цій справі;4) судитися, призначатися, приділятися, бути призначеним, приділеним, наданим, назнаменованим, нареченим. [Щоб не було одних, яким ніби призначено тільки працювати, і других, яким призначено з чужої праці живитися (Рада). Шлях без міри, вік без ліку їй надано від творця (Самійл.). Та вже коли наречено вмирати, і знахури не відшепчуть (ЗОЮР I)].* * *несов.; сов. - назначить1) призначати и призначувати, призначити и призначити а мног. попризначати; ( определять) визначати и визна́чувати, ви́значити\назначатьть лека́рства — признача́ти, призна́чити лі́ки
\назначатьть свида́ние — признача́ти, призна́чити побачення
\назначатьть цену — признача́ти, призна́чити (визначати, визначити) ці́ну
2) (куда; кем - на должность, работу) признача́ти и призна́чувати, призна́чити и мног. попризначати (куди; ким, на кого, за кого); (ставить кем-л.) наставля́ти, наста́вити и мног. понаставля́ти, настановля́ти, настанови́ти и мног. понастановля́ти и понастано́влювати (ким, на кого, за кого); (направлять куда-л.) наряджа́ти, наряди́ти (куди) -
13 назначать
несов.; сов. назна́чить1) устанавливать срок, время fést|legen (h), fést|setzen (h) что л. Aназнача́ть срок заверше́ния рабо́ты — den Termín für den Ábschluss der Árbeit féstlegen [féstsetzen]
назнача́ть день сва́дьбы — den Hóchzeitstermin féstlegen [féstsetzen]
назнача́ть собра́ние, репети́цию на сре́ду — die Versámmlung, die Próbe für [auf] Míttwoch ánsetzen
Заседа́ние назна́чено на сего́дня, на де́сять часо́в. — Die Sítzung ist für [auf] héute, für [auf] zehn Uhr ángesetzt.
3) встречу, свидание veréinbaren (h) что л. AОни́ назна́чили нам встре́чу. — Sie háben ein Wíedersehen mit uns veréinbart.
4) на должность, пост - на должность éin|setzen (h), часто Passiv éingesetzt wérden кем л. als N; на высокий пост ernénnen ernánnte, hat ernánnt, часто Passiv ernánnt wérden кем л. → zu DЕго́ назна́чили дире́ктором. — Er wúrde als Diréktor éingesetzt. / Er wúrde zum Diréktor ernánnt.
Его́ назна́чили посло́м. — Er wúrde zum Bótschafter ernánnt.
5) комиссию и др. éin|setzen ↑ что л. AДля изуче́ния э́того вопро́са была́ назна́чена коми́ссия. — Zur Untersúchung díeser Fráge [díeser Ángelegenheit] wúrde ein Áusschuss éingesetzt.
-
14 назначать (кому-л.) свидание
Универсальный русско-английский словарь > назначать (кому-л.) свидание
-
15 назначать деловое свидание
vgener. apalabrar, apalabrearDiccionario universal ruso-español > назначать деловое свидание
-
16 иметь свидание
-
17 исчислять
calculate глагол: -
18 восходить
rise глагол: -
19 датировать
-
20 считать
assume глагол:
- 1
- 2
См. также в других словарях:
назначать встречу — ставить стрелку, назначать свидание, вызывать на ковер, забивать стрелку Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
назначать — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я назначаю, ты назначаешь, он/она/оно назначает, мы назначаем, вы назначаете, они назначают, назначай, назначайте, назначал, назначала, назначало, назначали, назначающий, назначаемый, назначавший,… … Толковый словарь Дмитриева
свидание — добиться свидания • действие, каузация назначать свидания • модальность, планирование назначить свидание • модальность, планирование разрешить свидание • возможность, модальность состоялось свидание • существование / создание, субъект, факт… … Глагольной сочетаемости непредметных имён
назначать — встречу назначить • модальность, планирование назначать свидания • модальность, планирование назначит выборы • модальность, планирование назначить время • модальность, планирование назначить встречу • модальность, планирование назначить день •… … Глагольной сочетаемости непредметных имён
забивать стрелку — ставить стрелку, назначать свидание, назначать встречу Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
ставить стрелку — назначать свидание, назначать встречу, забивать стрелку Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
забиваться — ЗАБИВАТЬСЯ, аюсь, аешься; несов. (сов. ЗАБИТЬСЯ, забьюсь, забьёшься), с кем, на сколько. Договариваться о встрече, назначать свидание. От забивать, 1 … Словарь русского арго
забиться — ЗАБИВАТЬСЯ, аюсь, аешься; несов. (сов. ЗАБИТЬСЯ, забьюсь, забьёшься), с кем, на сколько. Договариваться о встрече, назначать свидание. От забивать, 1 … Словарь русского арго
Александр II (часть 1, I-VI) — — Император Всероссийский, старший сын Великого Князя — впоследствии Императора — Николая Павловича и Великой Княгини Александры Феодоровны; родился в Москве 17 го апреля 1818 г.; объявлен Наследником престола 12 го декабря 1825 … Большая биографическая энциклопедия
Россия. История: История России — I Приднепровская Россия IX XII вв. земель , занятых племенами, определились частью естественными пределами линиями водораздельных волоков, частью перекрестным столкновением отдельных волн колонизационного потока. Быть может, взаимная борьба… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Александр II (часть 2, XIII-XIX) — XIII. Дела внутренние (1866—1871). 4 го апреля 1866 года, в четвертом часу дня, Император Александр, после обычной прогулки в Летнем саду, садился в коляску, когда неизвестный человек выстрелил в него из пистолета. В эту минуту, стоявший в… … Большая биографическая энциклопедия
